Поради батькам майбутніх першокласників

Ваш малюк пішов до школи

       

      Не прагніть побачити в дитині десятикласника. Будьте готові, що учнем він стане через деякий час. Парта, ранець, зошити ще не роблять з нього учня.

     Поважайте нове життя дитини. Тепер вже не ви вирішуєте, з ким він сидить за однією партою, якими мають бути його взаємини з вчителькою та однокласниками. Все це тепер його власні уроки життя, які, повірте, важливіші за шкільний розклад.

     Менше відповідайте за його перебування в школі і більше - за перебування вдома. Дім тепер набуває для дитини набагато більшого значення, ніж раніше.

      Прагніть не демонструвати можливостей дитини перед ровесниками. Важливіше, щоб він відчув себе рівним іншим, хоч би в першому класі.

      Спробуйте запам'ятати імена вчителів, однокласників, їх батьків. Інколи це може виявитися важливим в найнесподіваніших обставинах.

      Прагніть не заходити в магазини і не робіть побічних справ по дорозі в школу. Розмовляйте з дитям, запитуйте про уроки, які сьогодні будуть. Тобто проявляйте пошану до школи як найважливішої справи вашого дитяти.

      На перших порах просіть дитину «підказати» вам, як дійти до будинку. Радьтеся: а що, якщо ми пройдемо по іншій вулиці? Дитині важливо, провівши декілька годин в школі, відчути простір. Просто побути в русі.

      Допомагайте дитині підтримувати зв'язок з його дошкільним життям. Зайдіть разом з ним в дитячий садок, щоб привітатися з вихователями, розповісти про школу. Дайте погойдатися на гойдалках. Загляньте в гості до когось з сусідських дітей, з ким ваше дитя дружило до школи.

      І ще! Людина, яка пішла в школу, сповниться гідності, якщо у нього з'явиться власний будильник, який він звечора сам поставить на певний час.

      І ще дуже важливо - пошана до світу дитини. Не заглядайте в ранець без відома малюка. Він повинен бути упевнений, що віднині без його дозволу ніхто не чіпатиме речі, що належать йому.

      Добре б завести зошит для щоденних записів або малюнків. У цьому зошиті він зможе описувати кожен свій день (хоч би одну подію). Завдяки цій можливості з'явиться досвід роздумів про себе і своє життя.

 

 

Складаємо список усього,

що потрібно підготувати до школи

 

Скоро почнеться новий навчальний рік і потрібно як слід до нього підготуватися. З чого ж почати і як налаштувати малюка на навчання після веселого літа?.

 На що ж потрібно звернути увагу при складанні списку підготовки до школи?

 • Потрібно купити нову коробочку для сніданку, зошити, ручки, олівці і ще половину канцелярського магазину. Потрібно все і бажано побільше.

 • Покажіть дитині, як упакувати свій рюкзак (важкі книги мають бути в центрі), носити його потрібно надягаючи на обидва плеча і не завантажувати до межі всякими "вкрай потрібними" речами.

 • Налаштовуйтеся на робочий розпорядок дня. Будіть дитину вранці, як до школи, треба звикати до ранкових підйомів. Дуже важко буде одразу 1 вересня прокинутися о 7 ранку, якщо весь час до цього піднімався в 9. Та й лягати спати потрібно раніше.

 • Пройдіть медичне обстеження перед школою, здайте всі необхідні аналізи. Не відкладайте це на останній тиждень перед школою, інакше можете застрягти в чергах в дитячій поліклініці надовго.

 • Дізнатися, що змінилося в шкільному розкладі та правилах за літо. Всі нововведення не повинні стати сюрпризом для вас 1 вересня.

 • Продумайте, коли, хто і як буде забирати дитину після уроків. Розкажіть класному керівнику, чи буде ваша дитина сама йти після школи додому, чи її буде забирати хтось з родичів.

• Купуйте розклад уроків і розклад дня вже зараз. Закріпіть його на самому видному місці і заповнюйте в міру необхідності.

• Обговоріть з дитиною, що вона буде робити, коли прийде зі школи, скільки часу їй відводиться на перегляд телевізора, скільки на домашнє завдання і на прогулянки з друзями.

• Обладнайте робочий простір. Подивіться, може дитина вже виросла з тієї парти, яку ви їй придбавали до першого класу.

• Пригадайте правила гігієни: чхати потрібно в лікоть, а не в кулачок; не торкатися брудними руками очей, рота і часто мити руки.

• Пригадайте правила безпечної поведінки на вулиці і на дорозі.

• Створіть свій власний вечірній ритуал: приготувати одяг на завтра, розібрати і розкласти на місця іграшки-книжки, зібрати сумку.

• Перевірте шкільну форму - можливо її потрібно оновити. Сюди також відноситься спортивний костюм, взуття на зміну, кросівки, блузки/ орочки і т д.

Відсвяткуйте останній день канікул! Нехай це буде весело! Не забудьте також відсвяткувати перший день в школі - адже це настрій на все навчання.

 

 

 

Що потрібно майбутньому першокласнику:

 

 

1. Шкільна форма.

 2. Спортивна форма.

 3. Спортивне взуття.

 4. Змінне взуття.т

 5. Альбом ,фарби (гуаш або медові).Пензлики для малювання (2шт).

6. Кольорові олівці та фломастери.

 7. Кольоровий папір, кольоровий картон.

 8. Ножиці із закругленими кінчиками.

 9. Клей ПВА.

 10. Пластилін, дощечка із стеками.

 11. Папка для праці (за бажанням).

 12. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).

 13. Обгортки для підручників та зошитів.

 14. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка).

 

 

 

 

Шановні батьки!

 

 

Чи готова ваша дитина йти до школи?

Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч запитань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі.

 

 

За допомогою цього тесту Ви можете оцінити

підготовленість Вашої дитини до школи.

 

 

Т Е С Т

 

 

 Відповідайте на запитання «так» або «ні».

 1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи?

 2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися?

 3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання?

 4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?

 5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення ( наприклад, по телефону)?

 6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно?

 7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їх прибирати?

 8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?

 9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети?

 10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?

 11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал)?

 12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)?

 13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру ( наприклад, назвати одним словом «взуття» слова «туфлі», «черевики», «чоботи»)?

 14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова ( «весело» - «сумно»)?

 15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?

 16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах?

 17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки?

 18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?

 19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами?

 20. Їй подобається розфарбовувати або малювати?

 21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?

 22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку?

 23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом, як пов’язані слова в зразку (наприклад, зразок: «дерево - гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»)?

 24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Порівняйте свої відповіді з ключем.

 

 

Ключ відповідей

 Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.

 Якщо на запитання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповіли «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь.

 Підрахуйте загальну кількість балів.

Якщо вона становить:

20-24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.

15-19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. Не засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.

14 і менше балів,кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.

 

 

Психологічна готовність до навчання у школі

включає такі компоненти:

 

  • ·        фізіологічна готовність;
  • ·        інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
  • ·        емоційно-вольова готовність;
  • ·        соціальна готовність;
  • ·        мотиваційна готовність.

 

 

 Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.

 Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання. На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло).  Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»). Дитина має вміти аналізувати, встановлювати з’вязки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.

Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

 Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.

 Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

 Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане.

 Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.

 Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).

Емоційно вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.

 Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння? Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

 Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей. Взагалі, дитина поводить себе з іншими дітьми у школі так, як бачить це і чує вдома. Тобто дитина у своїх взаємовідносинах з іншими дітьми є дзеркалом того, які взаємовідносини панують у сім'ї. Саме у родині дитина отримує перші зразки спілкування. Якщо дитина вдома є свідком неповаги членів сім’ї один до одного, сварок, бійок, то вона вважає таку поведінку нормальною і сама починає так поводити себе в школі.

 Мотиваційна готовність сформована, якщо у дитини є бажання ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове, цікаве, виконувати нову соціальну роль – роль школяра. І тут багато що залежить від Вас, шановні батьки. Не залякуйте малюка школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!» Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».

 

Поради батькам першокласників

 

 Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «хорошими намірами». Але, якими б не були виправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша нагорода – відмінні оцінки…

 

 Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня.

 

Поради для правильного режиму дня

 

 1. 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 годин) для відновлення сил.

 2. Після школи не спішить садити дитину за уроки, їй необхідно 2-3 години відпочити (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.

 3. Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідно 10-15 хв. «перерви».

 4. Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй попрацювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка («не хвилюйся», «давай з’ясуємо разом», «я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках («не дарма з письма в тебе одні «2» та «3»).

 Якщо ви дотримаєтеся порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!