Методика КАРУС

 

Навчання КАРУСу.  З чого починати?

 

Основи КАРУСу певною мірою є доступним для розуміння і засвоєння учнями молодшого шкільного віку. Навчати дітей КАРУСу можна в процесі спеціально організованих занять під час навчально-виховної роботи (уроки, масові заходи, позакласні та позашкільні гурткові заняття).

Під час класної години можна повести мову з учнями про те, що таке творчість. Спочатку слід запропонувати дітям самим спробувати відповісти на питання. Потім, підвівши підсумки їх розмірковувань, наголосити на існування творчості природи і творчості людини. Результатом творчої діяльності людини є продукт, що характеризується об’єктивною новизною і суспільно корисною значущістю. Вони швидко розуміють і погоджуються з тим, що творчість природи здійснюється за принципами подібності, протилежності і комбінування.

Важливою складовою навчання дітей КАРУСу є домашнє завдання. Першим домашнім завданням може бути: «Уважно поспостерігайте за природою, за навколишнім життям, взагалі за тим, що з вами відбувається (за своєю поведінкою) і зафіксуйте приклади того, як реалізується творчість за принципами подібності, протилежності і комбінування».

Наступне заняття починається із написання учнями твору про помічені ними приклади реалізації принципів схожості, протилежності і комбінування у навколишньому світі.

Після того, як бажаючі прочитали свої твори для всього класу, учні отримують наступне домашнє завдання: «Радість для мами». Виконуючи його, слід подумати:

1.Чого твоя мама від тебе очікує?

2.Яку радість ти міг би створити для неї?

При цьому спробуйте використати як інструменти творчості, принципи схожості, протилежності і комбінування. Потім пропонують написати невеличкий твір «Радість для мами», в якому будуть викладені відповіді на поставлені питання.

Таким чином, здійснюється обмін досвідом, інформацією. Учень, який не виконав цього домашнього завдання, чує розповідь свого товариша і замислюється над почутим прикладом. Результати своїх роздумів і дій щодо покращення своїх стосунків з рідними, реалізації прагнень зробити їх життя радіснішим, цей учень описує в творі і чекає моменту, щоб на класній годині повідомити своє суб’єктивне відкриття однокласниками. Тобто відбувається само- і взаємонавчання життєтворчості по системі КАРУС. Учні вчаться аналізувати ситуації, що потребують переконструювання і пробують знайти найоптимальніші варіанти цих шуканих конструкцій.

Наступне домашнє завдання полягає в тому, щоб проаналізувати, які власні життєві проблеми (ситуації) учень розв’язував з використанням принципів подібності, протилежності і комбінування?

На основі інформації, висловленої дітьми за підсумками розв’язання поставленого завдання, можна організувати широке обговорення актуальної проблеми, залучаючи до цього все більше і більше учнів через їх зацікавленість нею. Учнями можуть бути запропоновані найрізноманітніші завдання оскільки система КАРУС передбачає навчання розв’язуванню творчих задач за умов різного роду заборон і обмежень. 

 

Рекомендації батькам по проведенню вдома

      творчого тренінгу за методикою КАРУС

 

Творчий тренінг повинен приносити радість пізнання, знахідки, відкриття.

Батьки повинні знати основи загальної психології, щоб мати уяву про характер дитини, виявити індивідуальні особливості пам’яті, мислення.

Треба ставитися серйозно до вибору теми занять.

Не забувайте – щоб заняття були більш активними, слід включати до їх змісту рішення безпосередньо домашніх проблем.

 

Дитина повинна бути цілком рівноправним учасником занять. До її думки слід ставитися з повагою і серйозно.

 

 

 

 

 Рекомендації вчителю  по роботі за методикою КАРУС

 

Враховувати індивідуальні здібності кожного учня.

Має надихати на пошук, брати на себе функції організатора, ведучого, генератора ідей, якщо наступає пауза, виникають складності.

Не повинен використовувати пригноблюючий вплив.

Вилучити зауваження, висловлювання типу: „Це – дурниці”, „Нісенітниця”, „Нікуди не годиться”.

На стадії критичного аналізу треба вживати об’єктивну, конструктивну критику, обґрунтовувати свою думку і висувати зустрічні пропозиції.

 

Рекомендації учням  за методикою КАРУС 

Шукайте різні способи рішення задач, не бійтеся фантастичних варіантів.

Виконуйте якомога більше ескізів, у разі необхідності – макетів

Не соромтеся задавати вчителю будь-які питання, що виникають у вас в процесі рішення, шукайте аналоги. Комбінуйте.

Спробуйте знайти структуру з протилежними характеристиками.

Намагайтеся одночасно використовувати аналоги, комбінації, реконструювання за принципом „навпаки”.

Підставляйте те, що приходить в голову, навіть коли воно має вигляд нісенітниці, використовуйте випадкові підстановки.

 

П’ять основних стратегій творчої конструктивної діяльності за В.О.Моляко

 

СТРАТЕГІЯ КОМБІНУВАННЯ полягає у різних перестановках, зменшенні чи збільшенні розмірів, зміні розташування деталей в існуючій конструкції, знаходженні доцільних сполучень, власне комбінацій, варіантів в синтезу елементів, деталей вузлів конструкції тощо. Ця стратегія є найбільш масовою, оскільки використовується на кожній стадії, етапі творчої конструкторської діяльності.

СТРАТЕГІЯ АНАЛОГІЗУВАННЯ пов’язана з використанням вже відомої конструкції або її частини, але не зводиться до копіювання раніше створеного, вона передбачає  внесення чогось істотно чи другорядного нового в аналог або використання відомого в нових умовах і по-новому.

 СТРАТЕГІЯ РЕКОНСТРУЮВАННЯ виявляється у перебудові антагоністичного протилежного плану, у переконструюванні, або точніше, конструюванні навпаки.  Цю стратегію можна вважати найбільш діалектичною, творчою, оскільки вона пов’язана з пошуком відмінного від існуючого, дійсно нового.

 УНІВЕРСАЛЬНА СТРАТЕГІЯ передбачає відносно рівномірне застосування аналогізування, комбінування і реконструювання, коли жодна з означених стратегій не домінує, а паритетна до інших.

 СТРАТЕГІЯ СПОНТАННИХ ДІЙ, випадкових підстановок здійснюється тоді, коли немає домінуючої стратегії, а пошук відбувається начебто всліпу, без плану, без певної логіки, за якимось випадковим орієнтиром, шляхом спроб і помилок. 

 

Творче здоров’я за В.О.Моляко

 

Ця динамічна система розглядається в контексті таких відносно автономних систем, як фізичне, психічне і духовне здоров’я, але саме в межах загального психологічного здоров’я.

Достатньо чітке визначення феномену творчого здоров’я можливо буде здійснити після спеціальних досліджень, теоретичного та понятійно-термінологічного аналізу, але ми звернемо увагу на певні попередні зауваження.

В науковому і практичному плані циркулюють поняття психологічного здоров’я – іноді як синонім здоров’я психічного (душевного) в традиційних вимірах, а іноді як здоров’я, яке характеризує людину саме більш високими рівнями прояву її інтелекту, почуттів, волі, саморегуляції.

Під творчим здоров’ям розуміється в першу чергу можливості людини в створенні оригінальних ідей, конструкцій, творів в умовах подолання більш чи менш суттєвих труднощів, перешкод, і чим більшими є ці труднощі, і чим більш оригінальним є створюваний продукт, тим більш високий рівень творчого здоров’я. Так само, як і у випадках психічного та психологічного здоров’я, суб’єкт не завжди може мати повноцінне фізичне здоров’я, але бути при цьому сильною особистістю.

Ця проблема є достатньо розгалуженою, багатовимірною і потребує більш детальних досліджень.