Канікули

Безпечна поведінка під час літніх канікул для учнів

  Ось і розпочинаються літні канікули. Як завжди, кожен з нас проведе їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок! 
    Але також закликаємо Вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований:

  • Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
  • Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
  • Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
  • Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
  • Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
  • Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.
  • Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.
  • Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.
  • Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
  • Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

 

Зробимо відпочинок дітей безпечним! 

Найвищими цінностями суспільства є життя і здоров’я людей. Проте з кожним роком збільшується кількість негативних факторів, що згубно впливають на безпеку життєдіяльності. Лихо краще попередити, ніж боротися з його наслідками, часто трагічними.

Учнівська молодь повинна знати про світ небезпек, який її оточує,  мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну „безпека життєдіяльності” лежить  співвідношення „людина – середовище проживання”.

Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або  просто бездумно та  безпечно поводять себе на вулиці,  на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо.  Разом з тим вони і самі  створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків,  озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку.

Пропонуємо увазі батьків Методичні рекомендації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського «Основи безпеки руху та безпеки життєдіяльності під час дозвілля та відпочинку дітей».

 1.Основні правила безпеки на дорозі

1.1. Правила безпеки при переході вулиці:

– переходьте проїжджу частину по переходах – підземних,надземних або наземних – це не створить аварійну ситуацію на дорозі;

– подивіться ліворуч, а дійшовши до середини дороги – праворуч, коли йдете по наземному переході;

-переходьте дорогу тільки на зелене світло світлофора біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра»;

– обходьте після висадки автобус і тролейбус позаду, а трамвай попереду;

– обов’язково керуйтесь сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.2.  Правила поведінки пасажира в транспорті:

– посадка та висадка здійснюється не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;

– посадка та висадка здійснюється не з боку руху транспорту;

– не відволікайте під час руху водія;

– не чіпайте ручку дверей, не грайтеся з гострими предметами в салоні;

– не висовуйте руки або голову у вікна;

– користуйтеся пасками безпеки.

1.3. Самозахист від ДТП:

– виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

– не переходьте дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобіля;

– не вибігайте на проїжджу частину з тротуару – можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

– ходіть лише тротуарами, а за їх відсутності по узбіччю, повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, – тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід – водія;

– навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли – близько, адже відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається;

– пам’ятайте , навіть при швидкості 60км/год гальмовий шлях авто буде довшим на 15 метрів;

1.4. Безпека руху велосипедиста:

– виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

– їздіть на велосипеді по дорогах з дозволеного віку -з 14 років;

– обладнайте велосипед обов’язковими світловідбивачами – спереду білого кольору, з боків – оранжевого, ззаду – червоного.

– не рухайтеся по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

– не рухайтеся по тротуарах і пішохідних доріжках (це дозволено дітям на дитячих велосипедах під наглядом дорослих );

– не тримайтеся за інший транспортний засіб під час руху;

– не буксируйте велосипед;

– не їздіть на велосипеді кинувши кермо та знявши ноги з педалей;

– не керуйте велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

Пам’ятайте: нерідко сам велосипедист є джерелом напруженості та ДТП на дорозі.

 

2. Основні правила безпеки під час літнього відпочинку

на воді, поблизу водоймищ

2.1.  Необхідно засвоїти:

– зниження температури води з 18° С негативно впливає на організм людини;

– купання при температурі води близько 4°С викликає різкі зміни в організмі: зростає ритм пульсу і дихання, підвищується артеріальний тиск, значно збільшуються газообмін і витрати енергії, знижується температура тіла;

– протипоказано дітям і підліткам купання у холодній воді, адже лише здоровим людям рекомендоване перебування у холодній воді і то досить обмежений час;

– купатися у відкритих водоймищах слід при температурі повітря не нижче 20-25° С і води не нижче 18-20° С;

– доцільно купатися один раз на день – зранку через годину після сніданку або через дві години після обіду;

– перед купанням необхідно відпочити 15-20 хвилин, погрітися на сонці та обсушити пітну шкіру;

– щоб уберегтися від переохолодження, у воді потрібно постійно рухатися;

– не слід купатися до тремтіння і з’явлення так званої “гусячої шкіри”- це шкідливо впливає на організм;

– не рекомендується після виходу із води обсихати на повітрі та приймати сонячні ванни – після купання треба обтертися тільки рушником;

– купатися необхідно тільки у відведених для цього місцях і у тверезому стані;

– не можна входити у воду в стані алкогольного сп’яніння, бо алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку;

– не можна відпускати на купання дітей без супроводу дорослих;

– не слід допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, “топити”, подавати помилкові сигнали про допомогу і т. ін.;

– не треба розгублюватися і прагнути якнайшвидше доплисти до берега,відчувши втому – навчіться “відпочивати” на воді (плавати на спині), адже перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви зможете відпочити;

– забороняється запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил і загинути;

– не можна запливати за обмежувальні знаки, що обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, бо там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек;

– не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас – це може призвести до травмування;

– дотримуйтесь обережності при плаванні на надувних матрацах, авто­мобільних камерах і надувних іграшках, бо вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега або захлеснути хвилею. Із них також раптово може вийти повітря, і вони втратять плавучість;

– будьте обережні при купанні з маскою, трубкою і ластами: не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі, тільки уздовж берега та обов’язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога;

– якщо вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися – треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега;

– не розгублюйтесь якщо ви потрапили у вир – треба набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти;

– якщо ви потрапили у водойму із великою кількістю ряски, намагайтеся пли­сти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не роби­ти різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення “поплавка”, “спливання”) і звільнитися від них;

– якщо у вас починає судомити ногу ( раптове довільне скорочення м’язів), то у таких ви­падках треба негайно зняти судомний стан: припинити рух ногами, на секунду зануритися з головою у воду і, роз­прямивши ногу, рукою сильно потягти на себе ступню за вели­кий палець, аби поновити дію ікроніжного м’яза;

– особи, схильні до судоми, не повинні запливати на глибоку во­ду, адже при загальному судомному нападі плавець втрачає свідомість і може загинути (в таких випадках необхідна термінова допомога, щоб втримати потерпілого на поверхні води – краще це робити двом або трьом вправним плавцям).

2.2. Безпека купання дітей

При організованому купанні:

– купання дітей дозволяється в спеціально обладнаних місцях під керівництвом дорослих (педагогів, керівників або батьків);

– до купання допускаються групи дітей до 10 осіб, під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді;

– під час купання обов’язкова наявність медичного пункту або медпрацівника;

– напередодні купального сезону відповідними керівниками визначаються місця для купання дітей;

– місця купання обладнуються рятувальним постом з рятувальними засобами. Крім цього, в місці купання дітей ретельно перевіряється дно водолазними службами, про що складається акт перевірки. Вимірюється температура води і повітря;

– купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/ сек., темпе­ратурі води – не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря – не нижче +24 градусів за Цельсієм;

– купатися дозволяється через 1,5-2 годи­ни після прийому їжі;

– не дозволяється входити у воду ро­зпашілими і спітнілими;

– діти допускаються до купання після огля­ду їх лікарем;

– роздягання й одягання дітей проводить­ся під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини складається у рядки ок­ремими купами);

– відповідальний за купання до по­чатку купання повинен на­гадати дітям правила поведінки на воді, ввійти у воду першим (до дозво­леної межі), а вийти останнім;

– до купання і після нього обов’язково прово­диться перевірка дітей;

2.3. При плануванні індивідуального відпочинку з дітьми біля води:

– дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються;

– купання дозволяється в присутності рідних, родичів або знайомих, що вміють плавати;

– купання дозволяється в спеціально відведених місцях – обладнаних пляжах;

– купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/сек., температурі води – не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря – не нижче +24 градусів за Цельсієм;

– купатися дозволяється через 1,5-2 години після прийому їжі;

– не дозволяється входити у воду розпашілими і спітнілими;

– одяг до початку купання складається окремою купою кожної дитини в окремому місці;

– до і після купання обов’язково проводить­ся перевірка дітей;

– не слід допускати при стрибках у воду удару животом об во­ду, тому що головний дихальний м’яз – діафрагма – втратить ритм дихання;

– потрібно обмежити пірнання дітей у воду, бо воно може спричинити кисневе голодування;

2.4. Для ліквідування кисневого голодування необхідно:

а) негайно припинити пірнання у воду;

б) швидко вийти на берег;

в) дати ви­пити міцної кави або чаю;

г) дати понюхати нашатирний спирт.

2.5. Під час купання забороняється:

– вживати спиртні напої дорослим, що кон­тролюють купання дітей.

– залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;

– стрибати у воду з човнів, катерів, споруд­жень, не призначених для цього;

– пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;

– прожогом кидатися у воду – треба заходити повільно;

– використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання;

– плавати на плавзасобах у місцях, відведе­них для купання;

– забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і інше);

– прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;

– підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;

– допускати під час купання грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;

– подавати помилкові сигнали небезпеки;

– заходити глибше ніж до пояса дітям, які не вміють плавати;

– навчити дітей плавати.

2.6.Запобіжні заходи під час катання на човнах

Кожна дитина повинна знати, що:

– сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;

– під час руху човна не можна пересідати з місця на місце, сідати на борт, розгойдувати човен, пірнати з нього;

– категорично забороняється переходити з одного човна в інший. Дітям варто пояснити, що порушення цих правил може призвести до перекидання човна.

Дії у випадку нещастя:

– потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега: перевернений човен добре три­мається на воді;

– потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, ні в якому разі не можна закривати очі. Варто плисти у тому напрямку, з відкіля надходить світло;

– той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, і підтримувати його на плаву;

– рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; врятувати уплав одночасно кількох людей неможливо;

– під час катання дітей в кожному човні необхідна присутність дорослого, який уміє керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Категорично забороняється під час катання на плавзасобах:

– навантажувати малі судна понад установлені норми;

– перетинати курс суден, що йдуть;

– близько підходити до суден, що рухаються;

– кататися поблизу пристаней і причалів;

– віддалятися на човні від берега більш як на 100 метрів,

– катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах і т.д.

– кататися при несприятливих метеорологічних умовах.

 

3. Безпека під час екскурсій і туристичних походів

3.1. Правила поведінки під час проведення екскурсій

Перед початком екскурсії керівник робить перекличку учнів, відмічає присутніх. Бажано, щоб на 10-15 учнів приходилось по одному дорослому. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю – перед відправленням у зворотній шлях, четверту-після повернення з екскурсії.

Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт або спеціально виділений, посадка здійснюється групами під керівництвом дорослого. Спочатку в транспортний засіб заходять учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка.

Під час перевезення учням забороняється висовуватися з вікон, сідати й висаджуватися з транспортного засобу під час руху.

Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними  рослинами, грибами, з місцевими отруйними тваринами, переносниками або передавачами інфекційних захворювань.

Щоб запобігти механічним пошкодженням сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла тощо, напередодні екскурсії треба попередити, щоб учні приходили у взутті, яке захищає ноги від пошкоджень.

Не дозволяється учням знімати взуття під час екскурсії та ходити босоніж.

Вирушаючи на екскурсію з дітьми, керівник повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги див. (додаток 1).

3.2.Правила поведінки  в лісах та посадках

Не розводити багаття у лісі.

Не кидати запалених сірників і не погашених недопалків.

Обережно, отруйний гриб!

Для запобігання отруєння грибами потрібно:

– гриби збирати в екологічно чистих місцях, подалі від шосейних доріг та залізничних магістралей, захоронення трупів тварин, місць зберігання промислових відходів, біля атомних і теплових електростанцій;

– не збирати та не вживати невідомих грибів;

– не збирати перезрілі та червиві гриби;

– не збирати дуже молоді гриби, побудова та колір яких не чітко виявлені;

– не купувати гриби у приватних осіб як свіжі, так і домашнього приготування;

– найбільшу небезпеку викликають мухомори, бліді поганки, несправжні опеньки, сморчки.

Пам’ятайте! У всіх грибів токсичні речовини не  виводяться, якщо їх відварити.

Ознаки отруєння грибами:

– через 1-6 годин з’являється нудота, біль у животі, рідкий стул, запаморочення, блювання;

– через 8-14 годин спостерігаються ознаки жовтяниці, порушується кровообіг, дихання, уражаються нирки;

– під час отруєння блідою поганкою через 8-14 годин з’являється спрага, судоми, синіють губи та нігті, холодніють руки та ноги.

Обережно, небезпечні речовини і предмети!

При виявленні небезпечних речовин і предметів (знаряддь, бомб, мін, аерозолів тощо) необхідно:

– не доторкатися до небезпечних речовин, предметів;

– негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

– повідомити службу оперативного реагування району, штаб ЦО,  органи міліції;

– при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх тампоном із матерії або папером;

– після виходу із зони зараження, необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

– відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікаря.

Забороняється в лісах, посадках рубати дерева, знищувати птицю, стріляти, залишати сміття.

 

            4. Правила поведінки у побутових ситуаціях  та в  разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків

4.1. Правила користування побутовими електроприладами та поведінки при виявленні обірваного електричного дроту, поблизу електрощитової, лінії електропередач:

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

– залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;

– користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

– вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

– торкатися оголених ділянок у місцях з’єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

– використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту:

– небезпечно наближатися до обірваного електричного дроту;

– якщо дріт не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини;

– доторкнувшись до дроту, можна отримати ураження внутрішніх органів;

– відкинути дріт можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми;

– якщо ви побачили обірваний електричний дріт, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати;

– негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Електротравма

Діти, як правило, через цікавість обов’язково наступають ногою на дроти або чіпають їх руками, як результат – можуть отримати ураження від електричного струму. Удар електричним струмом може бути коротким, таким що не є небезпечним для життя, але й може становити смертельну небезпеку.

Найчастіше трапляються випадки ураження дітей “побутовим” електричним струмом змінної напруги від 110 до 220 В. Важкі електротравми від дії струму більше 1000 В трапляються значно рідше. При цьому, внаслідок шоку і змертвіння тканин, виникає загроза ушкодження головного мозку, серця і нирок. Взагалі, наслідки електротравми залежать від сили, тривалості дії і шляху проходження струму через організм. При ураженні блискавкою з’являється особлива небезпека незворотних змін головного мозку і серця.

Дії при електротравмах

Перш за все, від’єднайте дитину від джерела струму, але безпечними методами. За можливості, вимкніть електроенергію у помешканні. Якщо це зробити неможливо, спробуйте відтягти дитину від джерела, взявши за сухий одяг, сухий килим або за допомогою сухої дерев’яної палиці. Причому братися потрібно за ті ділянки, які не торкаються тіла дитини. Надаючи допомогу, не використовуйте мокрих чи металевих предметів, станьте на сухий килимок чи навіть на купу газет.

Якщо дитина отримала електричний опік, зніміть з неї одяг, якщо він легко знімається. Обливайте обпечену ділянку прохолодною водою з-під крана, поки не стихне біль.

До обпечених частин тіла, які не можна надовго занурити у воду (напри­клад, обличчя), прикладіть мокру тканину. Обережно обітріть дитину. Якщо опік продовжує завдавати маляті болю, накладіть на обпечену ділянку чисту суху пов’язку.

Якщо в дитини обпечені кисті чи ступні, розділіть пальці прокладками з тканини чи марлі, а потім накладіть нещільну чисту пов’язку.

Перевірте, чи немає в дитини ознак шоку. Якщо малюк скаржиться на головокружіння, непритомніє, а шкіра його стає блідою, холодною і вологою, якщо дихання набуває поверхневого і прискореного характеру, а пульс стає слабким і частим, це означає, що в дитини настав травматичний шок. Негайно викликайте “швидку допомогу”. А до її приїзду починайте діяти самостійно.

Якщо маля в свідомості й не має супровідних травм голови або грудної клітки (отриманих, наприклад, при падінні), підніміть її ніжки на 20-30 см вище рівня голови.

У випадку наявності ознак відповідних травм, навпаки, підніміть вище го­лову дитини. Аби зберегти тепло, накрийте дитя теплою ковдрою і чекайте на лікаря, не забуваючи слідкувати за диханням та пульсом потерпілого.

Якщо ви бачите, що дихання в малюка відсутнє і пульс не визначається, треба негайно надавати допомогу, інакше дитина може загинути.

Добре підтримуючи рукою голівку і шию, не згинаючи спини, покладіть його на тверду поверхню обличчям догори і роздягніть, щоб отримати доступ до грудної клітки.

Аби звільнити дихальні шляхи від язика, що міг запасти, – припідніміть дитині підборіддя і відведіть голову назад. Рот маляти повинен бути відкритим.

Далі нахиліться вухом до ротика і ще раз переконайтеся, що малюк не дихає. Уважно пригляньтеся до грудної клітки – рухається вона з диханням чи ні? Проте слідкуйте не довше ніж 5 секунд. Якщо дихання все ж відсутнє – розпочинайте штучне дихання.

Великим і вказівним пальцями затисніть дитині ніс і щільно притисніть свій рот до її рота. Зробіть неглибокий вдих і виконайте два обережних вдування повітря тривалістю по 1 секунді кожне.

Якщо грудна клітка під час проведення штучного дихання не починає рухатися, змініть положення голови малюка і зробіть іще 2 вдування повітря. Продовжуйте робити штучне дихання до прибуття бригади “швидкої допомоги”.

Чого робити не можна

Не торкайтеся до дитини голими руками, поки вона знаходиться в конта­кті з джерелом електричного струму. Якщо в малюка є опіки, не знімайте змерт­вілу шкіру і не розкривайте пухирі. Не прикладайте до опіку лід, олію, мазі, ліки, не застосовуйте вату чи лейкопластир.

4.2. Правила безпеки при експлуатації газу, невідкладна допомога при отруєнні газом

Небезпека може статися у випадках виходу газу з газової конфорки (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом);

Не можна допускати запалювання газової плити маленькими дітьми;

При виявленні неприємного запаху газу в приміщенні не можна:

–     вмикати світла та користуватися електроприладами;

– запалювати  сірники;

–     залишатися в приміщенні;

–     залишати вікна та двері замкненими – їх необхідно якомога швидше відчинити;

–     приховувати факт виходу газу – треба негайно повідомити дорослих;

–  закривши ніс і рот вологою тканиною, відчиніть навстіж вікна і двері;

–  виведіть постраждалого із загазованого приміщення і викличте «швидку допомогу»;

–  вкладіть потерпілого, розстебніть йому комір і пасок;

–     якщо постраждалий знепритомнів, винесіть його із загазованого приміщення і вкладіть на бік;

–  піднесіть до носа вату з нашатирним спиртом і потріть нею скроні;

–  якщо припинилося дихання, треба розпочати штучне дихання до його відновлення або до приїзду лікарів.

Запам’ятайте:

– при відчутті запаху газу ні в якому випадку не вмикайте і не вимикайте електроприлади, освітлювальні прилади;

– не користуйтесь джерелами відкритого вогню для запобігання вибуху.

4.3.Правила безпеки при роботі з комп’ютером, мобільним телефоном:

Знайте:

– електромагнітне випромінювання від різних деталей комп’ютера може сприяти виникненню пухлин головного мозку;

– потужне навантаження на очі при довготривалій роботі веде до погіршення зору;

– підвищений рівень шуму при роботі комп’ютера та принтерів створює додаткове навантаження на мозок;

– використовуйте лише ті комп’ютери, які мають сертифікат безпеки;

– дорослим рекомендується працювати з комп’ютером не більше 4 годин з перервами через кожні 20-30 хвилин,а дітям – не більше 2 годин на добу.

Рекомендації для користувачів мобільних телефонів:

– купуйте мобільні телефони тільки у відомих компаніях;

– читайте уважно інструкції з використання телефонів: там має міститись інформація щодо безпечної експлуатації мобільного телефону;

– не слід користуватися мобільним телефоном дуже часто – уникайте зайвого впливу електромагнітного випромінювання;

– вимикайте мобільний телефон в районах з потенційно небезпечною атмосферою (пожежонебезпечні, вибухонебезпечні приміщення).

4.4. При виникненні аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота,відпочинок припиняється до вияснення й усунення причин  виникнення цих ситуацій.

При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

При виникненні пожеж, інших стихійних лих слід організовано без паніки залишити місце.

Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером – 101, для виклику швидкої допомоги – 103.

Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування, місцеві органи міліції, штаб ЦО(у разі необхідності):

У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру(землетруси, повені, затоплення, паводка, снігових лавин) населення буде оповіщено сигналом „УВАГА ВСІМ!” – завивання сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби.

Дії під час землетрусу:

–     зберігати спокій, уникати паніки;

–     діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека – це предмети й уламки, що падають;

–     швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;

–     негайно треба залишити кутові кімнати, перейти  та стати в отворі внутрішніх дверей подалі від вікон і важких предметів;

–     вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;

–     швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;

–     зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відкрити двері та залишитись в автомобілі до припинення коливань;

–     якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, по можливості, допомогу.

Дії під час раптового затоплення, повені, паводка:

–     зберігати спокій, уникати паніки;

–     швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;

–     надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;

–     перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час—закрити вікна та двері першого поверху дошками;

–     негайно треба залишити зону затоплення;

–     відкрити хлів – дати худобі рятуватися;

–     піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий зайняти горищні приміщення;

–     до прибуття допомоги, залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти;

–     надати, по можливості, допомогу потерпілим;

–     потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;

–     не переповнювати рятувальні засоби( катери, човни, плоти тощо).

Дії у разі сходження снігової лавини:

-зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності, надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч;

-почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг;

-коли лавина захопила і зносить спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини – це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина;

-не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

Дії під час стихійного лиха:

-зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро-  та газо-  постачання;

– зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;

-перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово  вимкнути;

-обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку;

-на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом  або гілками дерева;

-зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись  у підвалі міцної споруди;

-уникати споруд підвищеного ризику-мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водоймищ тощо.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин населення після сигналу „УВАГА ВСІМ!” буде оповіщено мовною інформацією „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!” або „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”.

Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор та слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф – усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

 

5. Загальні правила надання першої (долікарської ) допомоги

5.1.Швидкість дій – вирішальна роль долікарської допомоги.

Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс – це ні в якому разі не означає припинити  дії по оживленню постраждалої особи.

Висновок про смерть робить лише лікар.

При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

–     при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес  протягом 6 годин;

–     при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце – холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;

–     при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;

–     при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;

–     при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;

–     при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);

–     при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;

–     при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;

–     при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;

–     при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;

–     при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;

–     при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;

–     при зупинці дихання – зробити штучне дихання;

–     при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;

–     при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;

–     при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;

–     при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;

–     при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;

–     при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

Учнівська молодь повинна:

–     зупинити кровотечу і перев’язати рану;

–     накласти шину;

–     зробити штучне дихання та зовнішній (непрямий )масаж серця;

–     звільнити від контакту з електричним струмом;

–     вміти користуватися аптечкою (переносною сумкою); піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не зашкодити йому;

–     вживати тільки найнеобхідніших заходів, пам’ятаючи про те, що долікарська допомога не виключає лікарську, яка необхідна в окремих випадках.

 

5.2. Поради щодо небезпек  внаслідок гри зі сторонніми предметами:

Потрапив у вухо сторонній предмет. У жодному разі не намагайтеся впоратися з ним самостійно, без допомоги лікаря. Ви ризикуєте пошкодити барабанну перетинку.

Потрапив у ніздрі сторонній предмет.Притисніть носовичком вільну ніздрю, примусьте дитину якомога сильніше подути носом. Це допомагає, якщо горошина, намистина тощо застрягли неглибоко. В іншому разі слід звернутися до лікаря. Невмілими способами допомогти ви лише погіршите стан. Дитина має дихати ротом – це полегшить завдання лікарю.

Якщо ж малюк вдихнув дрібний предмет і не може відкашлятися, покладіть його собі на коліна обличчям донизу й поплескайте по спині. У такому положенні найлегше виштовхнути сторонній предмет із дихальних шляхів. Якщо це не допомагає, терміново зверніться до лікаря.

Якщо сторонній предмет (комаха, смітинка) потрапив у око, подразнюючи слизову оболонку, викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло. Його виймають шляхом промивання ока теплою водою, чи вологою чистою тканиною (у напрямку до перенісся). Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чистими пальцями відтягніть віко і тримайте в такому положення 10-15 сек., сльози, які з’являться, вимиють смітинку.

Якщо у око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева – негайно звертайтеся до лікаря! Ніколи не можна терти око – цим ще більше його травмуєте.

При високій температурі (>39 С) у дитини можливі судоми. Щоб понизити температуру, протріть дитині лоба та долоні розчином оцту, дайте дитині потри­мати у долонях маленькі пляшечки, наповнені прохолодною водою. Викличте лікаря. Ліки давайте лише за призначенням лікаря. Але пам’ятайте: нові ліки можуть викликати алергію або токсикоз. Першу порцію нових ліків давайте в половинній дозі.

 

Це корисно знати:

 Якщо дитина…

Порізалась. Промийте ушкоджене місце ватою, змоченою перекисом водню. Краї рани обробіть йодом чи зеленкою, накладіть пов’язку. Коли рана глибока, і ви не можете зупинити кровотечу, зверніться до лікаря..

Вдарилася головою. Покладіть її в ліжко й робіть компреси з холодної води на забите місце, міняючи їх у міру нагрівання. Нудота і запаморочення – ознаки струсу мозку. Негайно викличте швидку допомогу.

Проковтнула ліки. Спробуйте якомога швидше викликати в неї блювоту. Обгорніть палець бинтом, відкрийте рот і злегка натисніть на корінь язика. До приїзду лікарів визначте, скільки і які ліки проковтнула  дитина. Слабкість, сонливість або надмірне збудження – ознаки отруєння.

Випила оцет. Примусьте її до прибуття лікаря випити якомога більше води з білками курячих яєць або просто чистої води.

Ошпарилася. Змажте натуральним медом чи покладіть на уражене місце натерту картоплину, поміняйте двічі-тричі, а потім накрийте опік капустяним листком. Пухирці не проколюйте. Якщо опік має більшу площу, ніж долоня дитини, терміново зверніться до лікаря. До його приїзду нічим не змащуйте й не присипайте шкіру, просто накрийте ошпарене місце стерильним бинтом.

Впала з висоти. Переконайтесь у тому, що в дитини, яка впала з висоти, немає зовнішньої кровотечі. Якщо в тілі малюка стирчить палка, уламок скла або заліза, не витягуйте його самі. Кровотеча може посилитися, від чого стан погіршиться.

Якщо рана відкрита і кровотеча сильна, її можна на 15 хвилин зупинити, використавши джгут. Ушкоджену частину тіла, по можливості, необхідно підняти вище від рівня грудей потерпілого. Навіть якщо відсутні ознаки зовнішньої кровотечі, при падінні з висоти можлива внутрішня кровотеча і ушкодження внутрішніх органів Необхідна негайна допомога лікаря.

Дитину, яка впала з висоти, доставляють у лікарню в горизонтальному положенні, повернувши голову вбік, щоб не запав язик.

 

Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних та нешкідливих умов для відпочинку дітей та учнівської молоді.

 

Правила протипожежної безпеки

 

-Не грайся із сірниками та запальничками.

- Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

- Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.

- Не суши речі над газовою плитою.

- Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.

- Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.

- Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому.

- Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

-  На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з

  неї, може статися пожежа.