Батькам дошкільнят

 

ШОСТИЙ РІК ЖИТТЯ

 Однією з основних особливо­стей психіки дитини 6-го року життя є значне вдосконалення мимовільних та довільних гальмів­них процесів. Це позитивно відоб­ражається на подальшому розвит­ку тих видів діяльності, які потре­бують обмеженості у збудженні нервової системи (навчальна, тру­дова тощо), а відтак стає можли­вим процес активної підготовки дитини до школи.

 

Суттєвим психічним новоутво­ренням цього вікового періоду можна вважати помітне зростан­ня довільності дій та поведінки, відповідно до поставленої дитиною (або дорослим) мети. Ця здатність спричинює нове став­лення дитини до себе самої, своїх умінь, можливостей: самооцінювання набуває адекватнішого ха­рактеру. Значення такого ново­утворення важко переоцінити в той період, коли суттєво змінюєть­ся соціальна ситуація розвитку ди­тини: через рік вона вже має ста­ти школярем.

Зазначені прогресивні зміни у психіці складають потужне психіч­не підґрунтя для подальшого фор­мування образу «Я»: змінюється характер очікувань, підвищується рівень домагань, стає адекватнішим самооцінювання.

Нове ставлення дитини до себе зумовлює вдосконалення довіль­ності дій та поведінки, критичності в оцінюванні власних можливостей, і як наслідок — усвідомлення особистісних якостей, властивостей.

 

Психічні процеси. Пам'ять, ува­га, сприймання, уява, мислення набувають стійкого, довільного та цілеспрямованого характеру. Знач­но збільшується обсяг пам'яті. На новий ступінь розвитку під­носиться мислення. Воно відок­ремлюється од сприймання, стає самостійним процесом. Збагачуєть­ся зміст уявлень, які набувають вигляду узагальнень. Наочно-образне мислення дедалі посту­пається місцем словесно-логічному.

 

Спілкування. Помітні зрушен­ня відбуваються у розвитку взає­мин дитини з дорослими й одно­літками. Провідним новоутворен­ням комунікативної діяльності у цей період є здатність до реф­лексії (тобто орієнтація у взаєми­нах на погляди, думки, почуття інших людей, оцінювання себе, власних дій та вчинків з позиції партнерів зі спілкування). Це сприяє не лише розвитку комуні­кативних умінь, а й позитивних рис особистості таких, як емпатійність, альтруїзм тощо.

 

 

 СЬОМИЙ РІК ЖИТТЯ

 Суттєві зміни у психіці дитини свідчать про те, що цей період — переломний у житті дитини: закін­чується період дошкільного ди­тинства. 

 

Психічні процеси. Вольова ре­гуляція — найбільше психічне до­сягнення цього віку. Цілеспрямо­ваними, стійкішими стають від­чуття та сприймання. При цьому значно підвищується здатність аналізаторів до розрізнення най­різноманітніших властивостей предметів — лише кольорів та їх відтінків дитина здатна диферен­ціювати понад 10.

Пам'ять ще не втратила мимо­вільного характеру, утім, діти 7-го року життя активно опановують прийоми довільного запам'ятовування. Набувають інтенсивного розвитку всі види пам'яті, зокре­ма, образна і словесно-логічна. Довільне цільове запам'ятовуван­ня стає сталою віковою характеристикою.

Значні зміни відбуваються в розвитку мовлення та мислення, яке функціонує як процес актив­ного пізнання довкілля. Словник збагачується від 3000 до 7000 слів; розширюється діапазон вживання різних частин мови, удоскона­люється фонетика.

Зменшується імпульсивність емоційних виявів. Емоції стають «розумними», тобто усвідомлюва­ними та керованими..

Уява дитини 7-го року життя не лише репродуктивна, а й твор­ча. Вона застосується в різних видах дитячої діяльності — ху­дожній, навчальній, ігровій, мовній.

 

Спілкування. Розвиток взаємин із дорослими та однолітками піднімається на якісно новий ща­бель. Новоутворенням цього віку є антиципація, тобто здатність передбачити можливі дії, учинки та оцінювання з боку довко­лишніх. Це додає спілкуванню більш усвідомлюваного та довіль­ного характеру.

Прогресивні психічні зрушен­ня та новоутворення, які прита­манні дітям на кожному етапі їхнього розвитку, є характерними потенційними віковими особливо­стями. Утім, чи реалізуються вони своєчасно — залежить від педа­гогів, психологів, батьків.

 

 

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

 

 Соціально-психологічна готовність дитини до навчання

 

Соціальна готовність до школи передбачає і належну сформованість у дитини вміння вибудовувати свої взаємини з педагогом та однолітками. Вихователь, який систематично спостерігає за поведінкою дітей у групі дошкільного закладу, знає, хто з них уміє спокійно і по-діловому звернутися до дорослого із запитанням, попросити в товариша допомоги або запропонувати свою, узгодити власні інтереси з інтересами однолітків у грі чи іншому виді діяльності; хто обирає в іграх лише найпривабливіші ролі шляхом умовляння, примусу чи конфліктуючи, а хто задовольняється будь-якою роллю, не вміє відстоювати себе і свої інтереси; хто взагалі не готовий брати участі у спільній діяльності через боязкість або комунікативну пасивність.

Наприкінці дошкільного періоду у дітей переважає позаситуативно-особистісна форма спілкування. У зв'язку з цим вони засвоюють особливу позицію стосовно дорослого - позицію учня, яка створює сприятливі умови для навчання у школі, сприймання великої кількості нової інформації, налаштовує на виконання всіх навчальних завдань. У процесі особистісного спілкування діти набувають цінної для навчання у школі здатності сприймати й осмислювати позаситуативну інформацію, відбирати і відпрацьовувати її для обговорення з іншими людьми.

У своєму індивідуальному житті діти, як і дорослі, переживають багато складних проблем, які їм важко, а іноді й неможливо розв'язати. Це змушує їх хвилюватися, страждати, долати труднощі, радіти від досягнутих результатів. Непросто розгортаються їх взаємини з ровесниками і дорослими. Те, що сторонній людині може видатися дрібницею (причини бійки, плачу, радощів), для дитини на цей час є смислом життя. Якщо педагог не помічає емоційно-смислових особливостей життя дітей, він може припуститися значних помилок у роботі з ними.

Не всі старші дошкільники займають однакове становище у групі. Серед них е такі, які почувають себе вільно: вони активні, ініціативні, веселі, охоче допомагають іншим, діляться з ними тим, чим можуть, їх люблять ровесники, біля них згуртовуються. Немало є і байдужих, пасивних, агресивних, боязких дітей. Часто бувають у групах і діти, яких не люблять. Причиною цього можуть бути їх зовнішній вигляд (невмите обличчя, брудні руки і ніс, недбалий одяг), особливості поведінки і дій (недостатня кмітливість, вайлуватість, повільність, вередування, плаксивість, забіякуватість), риси характеру (відлюдькуватість, дратівливість) тощо.

У старшому дошкільному віці серед дітей виявляються лідери, які ведуть за собою групу, користуються найбільшою популярністю, любов'ю, уміють домовлятися з ровесниками, враховувати їхні бажання, залагоджувати непорозуміння, дружити, допомагати (істинний лідер). Лідером може стати й агресивна, фізично сильніша за інших дитина, яка прагне командувати, розпоряджатися, а в разі чиєїсь непокори може вдатися до фізичних розправ (агресивний лідер). Лідерство в дошкільному віці зовсім не гарантує, що ця риса збережеться і в подальшому шкільному житті. Однак наявність у дитини ознак істинного лідера є передумовою, що ця якість розвиватиметься і в школі.

Отже, психологічна готовність до шкільного навчання охоплює різноманітні аспекти здібностей, умінь і навичок дитини. Вона є підставою для уявлень про рівень загального розвитку майбутнього школяра, психологічні якості, які зумовлюватимуть його успішність на початку навчання. Усі ці якості взаємопов'язані, між ними функціонує причинний зв'язок, у кожної дитини вони проявляються індивідуально.

 

 

  ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

     

Показники

Вікова група

5-6 років

6-7 років

Мислення

Наочно-образне, початок формування образно-схематичного

Елементи логічного, розвиваються на основі наочно-образного

Мова

Розвиток мови

Формування плануючої функції мови.

*Правильно вимовляє всі звуки, помічає помилки звуковимові;

*Грамотно використовує всі частини мови;

*Використовує узагальнюючи слова, синоніми, антоніми

Розвиток внутрішньої мови.

*Правильно промовляє всі звуки, помічає помилки в звуковикові;

*Грамотно використовує всі частини мови» будує складні речення;

*Використовує узагальнюючи слова, синоніми, антоніми, родові та видові поняття;

*Може пояснити значення знайомих багатозначних слів

Довільність пізнавальних процесів

Розвиток цілеспрямованого запам'ятовування

Початок формування довільності як уміння прикладати зусилля і концентрувати процес засвоєння

Фізіологічна чутливість

Зменшення чутливості до дискомфорту

Індивідуально, у більшості низька

Об’єкт пізнання

Предмети і явища, що безпосередньо не сприймаються, моральні норми

Причинно-наслідкові зв'язки між предметами і явищами

Умови успішності

Особистий широкий кругозір, добре розвинена мова

Особистий широкий кругозір» умілість в якій-небудь справі

Форма спілкування

Поза ситуативно-ділове + позаситуативно-особистісне

Поза ситуативно-особистісне

Відносини з ровесниками

Поглиблення інтересу як до партнера по іграх, перевага в спілкуванні

*Вибірково та стійко взаємодіє з дітьми, може співпрацювати на заняттях

Співбесідник, партнер по діяльності

*Вибірково та стійко взаємодіє з дітьми:
*Приймає участь у колективному створенні задуму в грі та на заняттях;

*Дає найбільш точні повідомлення іншому, уважний до співрозмовника

Відносини з дорослими

Джерело інформації; співбесідник

Джерело емоційної підтримки

Емоції

Перевага рівного оптимістичного настрою

Розвиток витих почуттів

Засвоєння соціальних норм та правил

Регулює свою поведінку у відповідності з засвоєними нормами та правилами (стримує агресивні реакції, справедливо розподіляє ролі, допомагає друзям та тощо)

Регулює свою поведінку засвоєними нормами та правилами (стримує агресивні реакції, справедливо розподіляє ролі допомагає друзям та тощо)

*Відстоює засвоєні норми та правила перед ровесниками та дорослими

Ігрова діяльність

Ускладнення ігрових задумів, тривалі ігрові об'єднання

*Виконує рольові дії, які відображають соціальні функції людей; *приймає участь у розподілі ролей до початку гри

Тривалі ігрові об'єднання уміння узгоджувати свою поведінку відповідно до ролі.

*Відображає в ігрових діях відношення між людьми (підлеглість»співробітництво);

*Приймає участь у розподілі ролей та промовлянні задуму гри до початку.

Малювання

Зображує предмет з деталями, з'являються елементи сюжету, задум випереджає зображення

Зображує предмет з деталями, з'являються елементи композиції; задум випереджає зображення

Аплікація

Самостійно вирізає фігури простої форми (смужки, квадрат тощо)

*Наклеює вирізані фігури на папір, створюючи орнамент чи предметне зображення

Володіє різними способами вирізування (з паперу, складеного гармошкою, складеного у двоє тощо);

*Наклеює вирізані фігури на папір, створюючи орнамент чи предметну

композицію (сюжет)

Конструювання

Створює предметні та сюжетні композиції з будівельного матеріалу за зразком, схемою, темою, умовами, задуму (6-8 деталей);

*Освоює різні види конструювання (з паперу, природного матеріалу, деталей конструктора)

Створює предметні та сюжетні композиції з будівельного матеріалу за зразком, схемою, темою, умовами, задумом (8-9 деталей);

*Освоює різні види конструювання (з паперу, природного матеріалу, деталей конструктора), може поєднувати їх у своїх роботах

Розумовий розвиток

Розставляє за величиною 7-10 предметів однакової форми;

*На простому плані кімнати може показати

стіл, за яким сидить;

*На прохання дорослого може запам'ятати 5-6 назв предметів;

*Діє за правилом (добирає

необхідні картинки, заштриховує фігурки);

*Домальовує незакінчене зображення, доповнює його

деталями

Використовує схему для орієнтування в просторовій ситуації;

* Розподіляє предмети по групам за спільною ознакою (одяг, взуття, посуд);

*Може запам'ятати за просьбою дорослого 6-7 назв предметів;

*Здійснює діяльність за правилом на словесному матеріалі та за двома правилами одночасно на наочному матеріалі (наприклад, добирає картинки, де присутні червоний колір та зображення будиночка),

*Використовує незакінчену фігурку як деталь сюжетної композиції;

*Може самостійно скласти невелику казку чи історію за темою

Розвиток моторики (координації рухів)

Може пройти по лаві, переступаючи через набивні м’ячі; *Відбиває м'яч об землю однією рукою 4-5 разів підряд;

*Може просунути шнурок в черевик, зав'язати бантиком

*Може бігати, переборюючи перешкоди: оббігати кеглі, пролізати в обруч та тощо;

*Підкидує та ловить м'яч обома руками з оплесками у долоні (5-7 разів);

*Може великим пальцем почергово доторкатися до кінчиків пальців тієї ж руки (від мізинця до вказівного та назад)

Розвиток уявлень про оточуюче

Достатньо успішно оволодіває повідомленими вихователем відомості про навколишнє (розділи «Я сам», «Предметний світ», «Суспільство», «Жива та нежива природа»);

*Самостійно отримує нову інформацію (ставить запитання, експериментує)

Достатньо успішно оволодіває повідомленими вихователем відомості про навколишнє (розділи «Я сам», «Предметний світ», «Суспільство», «Жива та нежива природа»);

*Самостійно отримує нову інформацію (ставить запитання, експериментує)